< Панютинський професійний аграрний ліцей - Хокку
Поднять страницу в верх
Субота, 16.12.2017, 02:36

Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Панютинський професійний аграрний ліцей запрошує на навчання
Меню сайту
Новини
Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Block title
Національна дитяча горяча лінія
Block title
Національна горяча лінія
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
 Хокку

Хокку поетів XVII — XVIII ст. - Японська поезія

З японської класичної поезії 
Хокку поетів XVII - XVIII ст. 
Перекладач: Микола Лукаш 
Джерело: З книги: Від Бокаччо до Аполлінера/Переклади/ К.:Дніпро,1990 
Вперше цей твір було опубліковано на http://www.ukrlib.com 

* * *
В Кісагаті - ах! - 
там мімоза, "сум-краса", 
під дощем дріма. 

* * * 
Крилечками мах! 
Що, скажи, метелику, 
бачиш ти у снах? 
                    (Кага-но Тійодзьо) 

По воду 
Наберу в сябра: 
уночі повій повивсь 
круг мого цебра. 
                    (Кага-но Тійодзьо) 

* * * 
Світ наш, як роса: 
тут, на кладовищі, 
ясно все і вся. 
                    (Соїн) 
* * * 
Нічого не чув: 
чи душею десь витав, 
чи нема зозуль? 
                    (Соїн) 


Зоряний узор 


Муругий павук 
павутиною вловив 
кленовий листок. 
                    (Хо-о) 
Рай і пекло 

Павуків бенкет: 
в сіті росяній, тремкій 
два метелики. 
                    (Хо-о) 
* * * 
Зеленій, зеленій! 
Зеленіє перша рунь 
через талий сніг. 
                    (Райдзан) 

Срібний огонь 


Хризантеми квіт: 
промінь місяця в росі, 
світло, влите в лід. 
                    (Ранко) 
Давні друзі 

Останні листки! 
Поспитайте дмухача, 
хто впаде раніш. 
                    (Сосекі) 
* * * 
Сніг побив квітки... 
Не зів'яли тільки айстра 
та слава майстра. 
                    (Сенгін) 

Легка музика 

Соловей співа 
на бамбуковім бучку: 
той іще пливе. 
                    (Хоро) 
* * * 
Місяць у повні: 
діти народилися 
десь і сьогодні. 
                     (Сінтоку) 
* * * 
Палять вугілля - 
олень на вечірній дим 
дивиться здаля. 
                    (Хадзін) 
* * * 
Викинеться лин - 
тільки кола по воді... 
Зозуля: ку-ку! 
                     (Гонсуй) 
* * * 
Ураган ущух: 
тільки чути з далини 
хвиль неясний шум. 
                    (Гонсуй) 
* * * 
Вербени цвітуть: 
уночі вони ряхтять, 
як Молочна Путь. 
                    (Гонсуй) 


Забуття 

Осінь-самота. 
Рік ні в кого не бував, 
і в мене ніхто. 
                     (Сьохаку) 
* * * 
Жайворова трель 
і зозулине "ку-ку" 
пішли вперехрест. 
                    (Кьорай) 
* * * 
З озера вода 
по затонах розлилась: 
майові дощі. 
                    (Кьорай) 
* * * 
З гонгом сторожі 
цеї ночі не прийшли: 
місяць у юзі.
                    (Кьорай) 
* * * 
Сливи тонкий пах... 
Чашку гість підніс до уст 
ясно-голубу. 
                    (Кьороку) 
* * * 
З рису калачі - 
подрібнішали і ті... 
Листопад подув. 
                    (Кьороку) 
* * * 
Ночував якось 
у покої для князів: 
там-то одубів! 
                     (Кьороку) 
* * * 
Роздирають шовк 
у столичних крамарнях: 
літній час прийшов. 
                    (Кікаку) 

Жахнувся зо сну 

Сон а чи ява? 
Наче ріже мене хтось... 
Аж воно блоха! 
                    (Кікаку) 

Не замів, бо цвіту жаль 

Мій слуга дрімав 
на опалих пелюстках... 
Я й не накарав. 
                    (Кікаку) 

Досвіток 

Рано, ще й не світ, 
з ночі в дар тобі несу 
сливи любий цвіт. 
                    (Кікаку) 
* * * 
"Спалим комарів!" - 
цар цариці над ушко 
в спальні говорив. 
                    (Кікаку) 

Над кручами Янцзи 

Білих ікл оскал, 
мавпи хриплий, тоскний крик... 
Місяць межи скал. 
                    (Кікаку) 
* * * 
I нема куди 
вилить воду з купелю: 
коники сюрчать. 
                     (Оніцура) 
* * * 
На подолі - ох! - 
уночі пролився дощ 
на молодий сніг. 
                    (Бонтьо) 

Довгі-довгі ночі 

Осінь - і літа... 
З вежі видзвонило шість - 
може, засвіта. 
                    (Ріто) 
* * * 
Влітошні дощі... 
Тільки раз поміж сосон 
місяць прояснивсь. 
                    (Бусон) 
* * * 
Вечір. Вітер. 
Циби чаплі синьої 
миють хвилі. 
                    (Бусон) 
* * * 
У сумних думках 
я зійшов на гору: ах! - 
шипшина цвіте! 
                    (Бусон) 
* * * 
Жабію худий! 
Із тобою Ісса: 
бий гладкого, бий! 
                    (Ісса) 
* * * 
Сіре гороб'я! 
Ходи сюди, пограймося, 
бідне сиротя... 
                    (Ісса) 
* * * 
Мушки не руш: 
рученьки, ніженьки - 
все на ній тремтить... 
                    (Ісса) 

Бабина проща 

Вітер хустку вкрав, 
а корова - хіп на ріг! - 
веде бабу в храм... 
                     (Ісса) 
* * * 
Вік наш, як роса: 
хай росиночка мала, 
а й тієї жаль... 
                     (Ісса)

Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz