< Панютинський професійний аграрний ліцей - Танка
Поднять страницу в верх
Субота, 16.12.2017, 02:26

Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Панютинський професійний аграрний ліцей запрошує на навчання
Меню сайту
Новини
Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Block title
Національна дитяча горяча лінія
Block title
Національна горяча лінія
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
 Танка

Танка поетів VIII — XVIII ст. - Японська поезія

З японської класичної поезії 
Танка поетів VIII - XVIII ст. 
Перекладач: Микола Лукаш 
Джерело: З книги: Від Бокаччо до Аполлінера/Переклади/ К.:Дніпро,1990 
Вперше цей твір було опубліковано на http://www.ukrlib.com 

* * * 
Рису-новини 
на обжинках у селі 
поїмо з людьми... 
Чи я ж милого мого 
заморожу за дверми? 

* * * 
Вже дождали й жнив - 
од самої сіянки 
милий не ходив... 
Я, молода, нуджуся: 
коли ж його дождуся? 

* * * 
Як на ту біду, 
заспівали птахи-ждахи 
у моїм саду. 
Де ж ти, милий, чом не йдеш? 
А я тебе жду, жду! 

* * * 
Була б забула, 
якби не нагадала 
птиця-зозуля: 
мого любого ізнов 
звів на мислоньки той зов. 

* * * 
Серед буйних лук - 
ясеновий добрий лук. 
Влучу я тебе, 
то невже одкажеш "ні", 
як ті дами чепурні? 

* * * 
I рубати мається, 
й рука не підіймаеться: 
застує мені 
місяцеву ясноту 
гілка у цвіту! 

* * * 
I рубати мається, 
й рука не підіймається... 
Злодія впіймав, 
придивляюсь - на тобі: 
то ж мій син-дурман! 

* * * 
Двоє ворогів 
у нас, кажуть, на віку - 
вино та любов. 
Ох, як хочеться мені 
ближче їх пізнать обох! 

* * * 
Стрілець-молодець 
куди треба обернувсь 
і стріли мета: 
а мета - затон Матo,- 
наче вималював хто. 

* * * 
Довгоперий птах 
у розложистих горах 
опустив хвоста: 
мабуть, довгу-довгу ніч 
ночуватиму я сам. 

* * * 
Гора-вишина. 
Попід хмари поросла 
дрібненька сосна... 
I таке ото гілля 
мені сонце затуля? 

* * * 
Тихо, мов у сні, 
височіє Яв-гора 
в нашій стороні. 
Ні наяв, ані вві сні 
тебе не бачити мені... 

* * * 
Думалось мені: 
хризантема восени, 
слива навесні,- 
та на платті цім, дарі, 
вони квітнуть у парі. 

* * * 
Хмурої ночі 
у похмуру-хмуру путь 
я піду, мабуть... 
Місяцю над горою, 
не світи стороною! 

* * * 
На білий рукав - 
на розлуку, на печаль - 
сніг роси упав... 
У серце незігріте 
війнув осінній вітер. 

* * * 
Пахне сливи цвіт. 
Пах той вітер понесе 
У співочий світ. 
I для нас, це річ ясна, 
настає уже весна. 
                    (Содо - Басьо) 

* * * 
Розлогі горби. 
З літнім вітром гомонять 
вікові дуби. 
Ланом хвиля золота - 
наливаються жита. 
                    (Міцуне) 

* * * 
В полі попіл, гар - 
попалив поля пожар... 
Жайворонок виспр 
кружить, плаче свою скорб 
над погубленим гніздом. 
                    (Мабуті) 

* * * 
В серці тихий щем: 
перевився мій палац 
весь плачем-плющем... 
Тлін і пустка, де колись 
слава й радощі лились. 
                     (Юнтоку) 

* * * 
Суємудрії 
розглагольствують про суть 
хінські мудреці: 
битія глибинну суть 
не судилось їм збагнуть. 
                     (Мотоорі) 

* * * 
Осіннього вечора 
соромиться є чого: 
місяць-молодан 
оттакого кукуна 
з неба показав! 
                     (Сокан) 

* * * 
Он співець Хітомарo 
конем грає, як мара: 
то ледве мріє 
над затокою ген-ген 
буланий місяць. 
                    (Сотьо) 

* * * 
Високо в ціні 
те синиччине "цінь-цінь": 
ціни ж на тунці 
так уже підскочили, 
що й "цінь-цінь" не хочемо! 
                     (Кіссю) 

Славні традиції 

Сакури цвіт 
славимо і хвалимо 
тим, що опаде.

о, відомо, 
тільки доки будемо? 
                    (Тейрю) 


Перепели під селом 

Вечір звечорів. 
Вітрюган осінній 
полем загудів. 
Озвались перепели 
під Фукакуса-селом. 
                    Сюндзей 

Одного зловив, 
потім другого спіймав, 
засмажив і з'їв. 
I звелись перепели 
Під Фукакуса-селом... 
                   (Нампо) 

"БУМБУ" 

Самураям ставлено в обов'язок 
знання й уміння не лише в вій- 
ськовій справі, а і в літературі. 
"Бумбу" значить "письменство й 
зброя". 

Ввірились мені 
оті звуки, що аж ну! 
Ночами, і то 
комарики "зум-бум-бум",- 
а нам сон не йде на ум... 
                    (Нампо) 

Краще б уже гірш 

Співом своїм може поет 
сколихнути небо й землю. 
       З передмови до старовинної 
       антології "Кокінсю" 

Краще б уже гірш 
віршував отой поет: 
бо як його вірш 
небо й землю сколихне - 
кого лихо не мине? 
                     (Месіморі) 

Пісні Кагура 

- Оце-о жезло - 
відкіля воно? 
- То ж то є жезло 
принцеси Тойооки, 
що в небі у високім. 

- Отой знак святий - 
відкіля і чий? 
- То ж то знак святий 
принцеси Тойооки, 
що в небі у високім. 

- Оте копіє - 
відкіля й чиє? 
- То ж то копіє 
принцеси Тойооки, 
що в небі у високім. 

Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz